ГЕС Кунда I
ГЕС Кунда I | |
---|---|
Гребля Емеральд | |
11°16′00″ пн. ш. 76°36′29″ сх. д. / 11.26666667002777799666546° пн. ш. 76.60833333002777579° сх. д. / 11.26666667002777799666546; 76.60833333002777579Координати: 11°16′00″ пн. ш. 76°36′29″ сх. д. / 11.26666667002777799666546° пн. ш. 76.60833333002777579° сх. д. / 11.26666667002777799666546; 76.60833333002777579 | |
Країна | Індія |
Стан | діюча |
Річка | Бхавані та її притоки, деривація зі сточища Чаліяр |
Каскад | гідровузол у сточищі Бхавані |
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1964 |
Основні характеристики | |
Установлена потужність | 60 МВт |
Тип ГЕС | дериваційна |
Розрахований напір | від 316 до 359 м |
Характеристики обладнання | |
Тип турбін | Пелтон |
Кількість та марка турбін | 3 Dominion |
Витрата через турбіни | 3х7 м³/с |
Кількість та марка гідрогенераторів | 3 Westinghouse |
Потужність гідроагрегатів | 3х20 МВт |
Основні споруди | |
Тип греблі | муровані |
Висота греблі | 57 (Avalanche), 65 (Emerald), 80 (Верхньобхаванська), 56 (Porthimund), 43 (Парсонс-Воллей) м |
Довжина греблі | 366 (Avalanche), 323 (Emerald), 419 (Верхньобхаванська), 335 (Porthimund), 146 (Парсонс-Воллей) м |
Власник | Tamil Nadu Generation and Distribution Corporation Limited (TANGEDCO) |
Оператор | Tamil Nadu Generation and Distribution Corporationd |
ГЕС Кунда I | |
Мапа | |
ГЕС Кунда I — гідроелектростанція на півдні Індії у штаті Тамілнад. Знаходячись між ГЕС Кунда V та ГЕС Кунда VI (вище по течії) і ГЕС Кунда II, входить до складу гідровузла у сточищі річки Бхавані, правої притоки Кавері (кількома рукавами впадає у Бенгальську затоку за півсотні кілометрів на південь від Пудучеррі).
Збір ресурсу для роботи комплексу відбувається переважно на східному схилі Західних Гатів, де неподалік одна від одної беруть початок:
1. Сама Бхавані, котра спершу описує вигнуту на південь дугу після чого приймає північно-східний напрямок;
2. Ліва притока Бхавані Кунда, течія якої має східне спрямування;
3. Інша ліва притока Бхавані Moyar, яка у верхній течії під назвою Пікара прямує спершу на північ перед наступним поворотом на схід.
Центральну частину схеми склало водосховище Avalanche-Emerald, створене в 1961 році за допомогою двох гребель на витоках Кунди. Розташовану дещо південніше долину Avalanche (котра сусідить з витоком Бхавані) перекрили греблею висотою 57 метрів та довжиною 366 метрів, на яку пішло 326 тис. м3 матеріалу.[1] Тоді як в розташованій північніше долині Emerald (підходить до сточища Пікари) звели споруду висотою 65 метрів та довжиною 323 метри, котра вмістила 325 тис. м3.[2] Утримувані ними водойми перетворили на єдине сховище за допомогою прокладеного під водорозділом тунелю довжиною 734 метри, який здатен пропускати 25 м3/с. Воно має корисний об'єм 154 млн м3 та припустиме коливання рівня води в операційному режимі між позначками 1943 та 1986 метрів НРМ.[3][4]
Південніше від Avalanche-Emerald розташувалось водосховище Верхньобхаванської греблі (1965 рік), яка має висоту 80 метрів, довжину 419 метрів та потребувала 419 тис. м3 матеріалу. Вона утримує водойму з об'ємом 101 млн м3 (корисний об'єм 85,2 млн м3), накопичений в якій ресурс через тунель довжиною 4,2 км потрапляє в долину Avalanche (з 1988 року приводячи одночасно у дію ГЕС Кунда V потужністю 40 МВт).[5][6]
В той же час північніше від Avalanche-Emerald на витоках правого притоку Пікари є одразу дві водойми, які утримують споруджені в 1966 році греблі Porthimund (при висоті 56 метрів та довжині 335 метрів потребувала 275 тис. м3 матеріалу і утворила сховище з об'ємом 56,5 млн м3)[7][8] та Парсонс-Воллей (висота 43 метри, довжина 146 метрів, витрата матеріалу 54 тис. м3).[9] Накопичений в Porthimund ресурс перекидається до сховища Парсонс-Воллей, після чого подається в долину Emerald (з 2000 року приводячи одночасно у дію ГЕС Кунда VI потужністю 30 МВт). В той же час можна відзначити, що одночасно з деривацією до сточища Кунди основна частина ресурсу Пікари використовується розташованим північніше гідровузлом, верхнім ступенем якого є ГЕС Пікара.
З іншого боку, додатковий водозабір для роботи каскаду Кунда відбувається на західному схилі Західних Гатів, який дренується системою річки Чаліяр (впадає у Лаккадівське море біля міста Кожикоде). Сточище останньої практично повністю знаходиться на території штату Керала, проте кілька потоків у верхів'ях лівої притоки Чаліяр річки Pandippuzha береть початок на території Тамілнаду. Їх перекрили зведеними в 1966 році трьома греблями — Western Catchment No. I, No. II та No. III, які мають висоту 18, 30 і 26 метрів відповідно при довжині 72, 85 та 92 метри, а їх спорудження потребувало 3, 18 та 13 тис. м3 матеріалу. Від греблі No. I ресурс подається до південного сховища на Бхавані, тоді як від No. II вода прямує до No. III, а звідти у північне сховище Porthimund.[10][11][12]
Можливо відзначити, що всі описані вище греблі виконані у традиційній для Індії формі мурованої споруди.
Зібраний до сховища Avalanche-Emerald ресурс подається у прокладений через гірський масив правобережжя Кунди дериваційний тунель довжиною 4,5 км. Останній переходить у три напірні водоводи довжиною по 1 км зі спадаючим діаметром від 1,6 до 1,3 метра. Вони живлять розміщені в машинному залі три турбіни типу Пелтон потужністю по 20 МВт, які працюють при напорі від 316 до 359 метрів (номінальний напір 344 метри).[13][14]
Відпрацьована вода потрапляє у створений на Кунді нижній резервуар, з якого спрямовується на ГЕС Кунда II.
Примітки
- ↑ Avalanche Dam D00476 -. india-wris.nrsc.gov.in (англ.). Архів оригіналу за 16 квітня 2018. Процитовано 16 квітня 2018.
- ↑ Emerald Dam D00483 -. india-wris.nrsc.gov.in (англ.). Архів оригіналу за 16 квітня 2018. Процитовано 16 квітня 2018.
- ↑ Ooty industries list, List of Industries in Ooty, Industrial companies in ooty. OOTYHUB.COM (амер.). 5 лютого 2017. Архів оригіналу за 9 квітня 2018. Процитовано 16 квітня 2018.
- ↑ Major Water Resources Development Projects in Cauvery Basin. nihroorkee.gov.in. Архів оригіналу за 25 лютого 2018. Процитовано 16 квітня 2018.
- ↑ Upper Bhavani Dam D00756 -. india-wris.nrsc.gov.in (англ.). Архів оригіналу за 16 квітня 2018. Процитовано 16 квітня 2018.
- ↑ Bhatt, Shankarlal C. (2006). Land and People of Indian States and Union Territories: In 36 Volumes. Tamil Nadu (англ.). Gyan Publishing House. ISBN 9788178353814. Архів оригіналу за 17 квітня 2018. Процитовано 16 квітня 2018.
- ↑ Porthimund Dam D00762 -. india-wris.nrsc.gov.in (англ.). Архів оригіналу за 16 квітня 2018. Процитовано 16 квітня 2018.
- ↑ Varma, C. V. J.; Naidu, B. S. K.; Rao, A. R. G. (1 січня 2000). Silting Problems in Hydro Power Plants: Proceedings of the First International Conference, New Delhi, India, 13-15th October 1999 (англ.). CRC Press. ISBN 9789054107996. Архів оригіналу за 17 квітня 2018. Процитовано 16 квітня 2018.
- ↑ Error. india-wris.nrsc.gov.in (англ.). Архів оригіналу за 16 квітня 2018. Процитовано 16 квітня 2018.
- ↑ Western Catchment No. I Dam D00759 -. india-wris.nrsc.gov.in (англ.). Архів оригіналу за 16 квітня 2018. Процитовано 16 квітня 2018.
- ↑ Western Catchment No. II Dam D00760 -. india-wris.nrsc.gov.in (англ.). Архів оригіналу за 16 квітня 2018. Процитовано 16 квітня 2018.
- ↑ Western Catchment No. III Dam D00761 -. india-wris.nrsc.gov.in (англ.). Архів оригіналу за 16 квітня 2018. Процитовано 16 квітня 2018.
- ↑ Rao, K. L. (1979). India's Water Wealth (англ.). Orient Blackswan. ISBN 9788125007043. Архів оригіналу за 17 квітня 2018. Процитовано 16 квітня 2018.
- ↑ Kundah - I Power House PH00136 -. india-wris.nrsc.gov.in (англ.). Архів оригіналу за 16 квітня 2018. Процитовано 16 квітня 2018.