HIF3A

HIF3A
Наявні структури
PDBПошук ортологів: PDBe RCSB
Список кодів PDB

4WN5

Ідентифікатори
Символи HIF3A, HIF-3A, IPAS, MOP7, PASD7, bHLHe17, HIF3-alpha-1, hypoxia inducible factor 3 alpha subunit, hypoxia inducible factor 3 subunit alpha
Зовнішні ІД OMIM: 609976 MGI: 1859778 HomoloGene: 9646 GeneCards: HIF3A
Онтологія гена
Молекулярна функція

DNA binding
protein dimerization activity
GO:0001106 transcription corepressor activity
GO:0001131, GO:0001151, GO:0001130, GO:0001204 DNA-binding transcription factor activity
GO:0001105 transcription coactivator activity
GO:0001200, GO:0001133, GO:0001201 DNA-binding transcription factor activity, RNA polymerase II-specific

Клітинна компонента

цитоплазма
nuclear speck
мітохондрія
нуклеоплазма
гіалоплазма
клітинна мембрана
клітинне ядро

Біологічний процес

response to hypoxia
GO:0009373 regulation of transcription, DNA-templated
GO:0044324, GO:0003256, GO:1901213, GO:0046019, GO:0046020, GO:1900094, GO:0061216, GO:0060994, GO:1902064, GO:0003258, GO:0072212 regulation of transcription by RNA polymerase II
transcription by RNA polymerase II
transcription, DNA-templated
multicellular organism development
Ангіогенез
regulation of transcription from RNA polymerase II promoter in response to hypoxia
GO:0003257, GO:0010735, GO:1901228, GO:1900622, GO:1904488 positive regulation of transcription by RNA polymerase II
GO:0097285 апоптоз
negative regulation of nucleic acid-templated transcription
cellular response to hypoxia
посттрансляційна модифікація
positive regulation of nucleic acid-templated transcription
Убіквітин-залежний протеоліз

Джерела:Amigo / QuickGO
Шаблон експресії


Більше даних
Ортологи
Види Людина Миша
Entrez
64344
53417
Ensembl
ENSG00000124440
ENSMUSG00000004328
UniProt
Q9Y2N7
Q0VBL6
RefSeq (мРНК)
NM_022462
NM_152794
NM_152795
NM_152796
NM_001162950
NM_016868
RefSeq (білок)
NP_071907
NP_690007
NP_690008
NP_690009
NP_001156422
NP_058564
Локус (UCSC) Хр. 19: 46.3 – 46.34 Mb Хр. 7: 16.77 – 16.8 Mb
PubMed search [1] [2]
Вікідані
Див./Ред. для людейДив./Ред. для мишей

[3]HIF3A (англ. Hypoxia inducible factor 3 alpha subunit, укр. фактор, що індукується гіпоксію 3, альфа субодиниця) – білок, який кодується однойменним геном, розташованим у людей на короткому плечі 19-ї хромосоми.[4] Довжина поліпептидного ланцюга білка становить 669 амінокислот, а молекулярна маса — 72 433[5].

Послідовність амінокислот
1020304050
MALGLQRARSTTELRKEKSRDAARSRRSQETEVLYQLAHTLPFARGVSAH
LDKASIMRLTISYLRMHRLCAAGEWNQVGAGGEPLDACYLKALEGFVMVL
TAEGDMAYLSENVSKHLGLSQLELIGHSIFDFIHPCDQEELQDALTPQQT
LSRRKVEAPTERCFSLRMKSTLTSRGRTLNLKAATWKVLNCSGHMRAYKP
PAQTSPAGSPDSEPPLQCLVLICEAIPHPGSLEPPLGRGAFLSRHSLDMK
FTYCDDRIAEVAGYSPDDLIGCSAYEYIHALDSDAVSKSIHTLLSKGQAV
TGQYRFLARSGGYLWTQTQATVVSGGRGPQSESIVCVHFLISQVEETGVV
LSLEQTEQHSRRPIQRGAPSQKDTPNPGDSLDTPGPRILAFLHPPSLSEA
ALAADPRRFCSPDLRRLLGPILDGASVAATPSTPLATRHPQSPLSADLPD
ELPVGTENVHRLFTSGKDTEAVETDLDIAQDADALDLEMLAPYISMDDDF
QLNASEQLPRAYHRPLGAVPRPRARSFHGLSPPALEPSLLPRWGSDPRLS
CSSPSRGDPSASSPMAGARKRTLAQSSEDEDEGVELLGVRPPKRSPSPEH
ENFLLFPLSLSFLLTGGPAPGSLQDPSTPLLNLNEPLGLGPSLLSPYSDE
DTTQPGGPFQPRAGSAQAD

Кодований геном білок за функціями належить до репресорів, білків розвитку. Задіяний у таких біологічних процесах, як апоптоз, відповідь на стрес, транскрипція, регуляція транскрипції, ангіогенез, альтернативний сплайсинг. Локалізований у цитоплазмі, ядрі, мітохондрії.

Структура

Будь-які тварини, від ссавців до комах, мають спільний механізм, котрий пов'язує чутливість до змін парціального рівня кисневого тиску (pO2) із змінами регуляції транскрипції.

Усі HIF є членами родини білків bHLH/PAS, що містять один N-кінцевий домен базової basic-helix–loop–helix (bHLH) і два домени Per-ARNT-Sim (PAS), які є посередниками зв'язування та димеризації ДНК відповідно. Киснезалежний домен деградації “oxygen-dependent degradation domain” (ODDD) присутній тільки в ізоформах HIFa та контролює стабільність протеїну. N-кінцевий трансактиваційний домен (NTAD), у ізоформах HIFa та C-кінцевий трансактиваційний домен (англ. C-terminal transactivation domai”, CTAD), як в ізоформах HIFa, так і HIFb, сприяють активації гена-мішені .

HIF3a спочатку ідентифікували як член родини білків bHLH-PAS у мишей групи Gu. Вони клонували комплементарну ДНК, яка кодує поліпептид 662-амінокислоти з ідентифікацією амінокислотної послідовності до HIF1a та HIF2a (відповідно 57% та 53%) розташованих на N-кінці bHLH-PAS домену. C-кінець цієї молекули представлено ​​36-амінокислотною послідовністю, котра на 61% подібна до HIF1a ODDD.

Унікальні структурні особливості HIF3a включають наявність одного гідроксильованого проліну у киснезалежної ділянки розщеплення (oxygen-dependent degradation domain) ODDD та домену лейцинової блискавки (LZIP), який бере участь у взаємодії білків-протеїнів, замість CTAD (C- термінальний транзактиваційний домен) на C-кінці молекули.

Як і HIF1a та HIF2a, HIF3a здатен димеризуватися з субодиницею HIFb, в результаті гетеродимер детектує елемент відповіді гіпоксії HRE (англ. hypoxia response element) на промоторі генів-мішеней. Крім того, взаємодія HIF3a-HIFb відбувається in vivo, де активність HIF3a регулюється внаслідок низького кисневого рівня тиску та CoCl2, агент, що імітує гіпоксію.

кДНК HIF3a людини була потім клонована, а 667-амінокислотна послідовність цієї молекули була на 81,9% гомологічною та структурно подібною до HIF3a миші.

Геномна організація локусу HIF3a включає в себе змінну кількість екзонів залежно від виду. Зокрема, локус миші в хромосомі 7 складається з 18 екзонів. Два екзони (1 і 1а) містять альтернативні стартові сайти. Аналогічним чином, локус людини в хромосомі 19 складається з 19 екзонів, а в екзонах 1a, 1b та ​​1c розташовані три альтернативних стартових сайта.

Структура субодиниці: Ізоформа-2 взаємодіє (через ODD-домен) з VHL (через бета-домен). Ізоформа-3 взаємодіє з HIF1A; взаємодія пригнічує зв'язування HIF1A з гіпоксично-реактивним елементом (HRE) та HIF1A / ARNT-залежною активацією транскрипції. Ізоформа-4 взаємодіє з ARNT; взаємодія відбувається залежною від HIF1A- та ДНК-зв'язувальністю і не викликає HIF1A / ARNT-залежну активацію транскрипції (PubMed: 16126907). Ізоформа-5 взаємодіє з EPAS1. Взаємодіє з BAD, BCL2L2 та MCL1.

Функції

Білок, кодований цим геном, є альфа-3 субодиницею одного з декількох альфа/бета-субодиниць гетеродимерних транскрипційних факторів, які регулюють багато адаптивних реакцій на низьку концентрацію кисню (гіпоксії). Альфа-3-субодиниця не має домену трансактивації, на відміну від альфа-1 або альфа-2 субодиниці. Вважається, що фактори, що містять альфа-3-субодиницю, є негативними регуляторами експресії генів індукованих гіпоксією. Для HIF3A гена вже знайдено декілька варіантів альтернативного сплайсингу.

Діє як регулятор гіпоксично-індукованої експресії генів. Виконує свою функцію як інгібітор ангіогенезу в гіпоксичних клітинах рогівки. Грає роль у розвитку кардіореспіраторної системи. Може також бути залученим до апоптозу.

Ізоформа 2: Знижує здатність транскрипційного фактора HIF1A зв'язуватися з гіпоксичними реактивними елементами (HRE), котрі локалізовані в межах енхансеру/промотора генів, що індукуються гіпоксією, таким чином інгібує HRE-керовану транскрипційну активацію.

Ізоформа 3: Знижує здатність транскрипційного фактора HIF1A зв'язуватися з елементами, що реагують на гіпоксію (HRE), котрі локалізовані в межах енхансеру/промотора генів, що індукують гіпоксією, таким чином інгібує HRE-керовану транскрипційну активацію.

ізоформа 4: Знижує здатність транскрипційного фактора HIF1A та EPAS1 / HIF2A зв'язуватися з елементами, що реагують на гіпоксію (HRE), розташованих в межах енхансеру/промотора генів, що індукуються гіпоксією, пригнічуючи HRE-керовану транскрипційну активацію. Може виступати як супресор пухлин, пригнічувати злоякісні трансформації клітин.

Ізоформа 5: Знижує здатність транскрипційного фактора HIF1A зв'язуватися з елементами, що реагують на гіпоксію (HRE), локалізованих в межах енхансера/промотора генів, що індуковани гіпоксією,інгібує транскрипційну активацію, керовану HRE.

Література

Hara S., Hamada J., Kobayashi C., Kondo Y., Imura N. (2001). Expression and characterization of hypoxia-inducible factor (HIF)-3alpha in human kidney: suppression of HIF-mediated gene expression by HIF-3alpha. Biochem. Biophys. Res. Commun. 287: 808—813. Архів оригіналу за 16 січня 2018.

Ravenna, L., Salvatori, L. and Russo, M. A. (2016), HIF3α: the little we know. FEBS J, 283: 993–1003. doi:10.1111/febs.13572 PMID 11573933 DOI:10.1006/bbrc.2001.5659

  • The status, quality, and expansion of the NIH full-length cDNA project: the Mammalian Gene Collection (MGC). Genome Res. 14: 2121—2127. 2004. PMID 15489334 DOI:10.1101/gr.2596504
  • Li Q.F., Wang X.R., Yang Y.W., Lin H. (2006). Hypoxia upregulates hypoxia inducible factor (HIF)-3alpha expression in lung epithelial cells: characterization and comparison with HIF-1alpha. Cell Res. 16: 548—558. PMID 16775626 DOI:10.1038/sj.cr.7310072
  • Tanaka T., Wiesener M., Bernhardt W., Eckardt K.U., Warnecke C. (2009). The human HIF (hypoxia-inducible factor)-3alpha gene is a HIF-1 target gene and may modulate hypoxic gene induction. Biochem. J. 424: 143—151. PMID 19694616 DOI:10.1042/BJ20090120
  • Augstein A., Poitz D.M., Braun-Dullaeus R.C., Strasser R.H., Schmeisser A. (2011). Cell-specific and hypoxia-dependent regulation of human HIF-3alpha: inhibition of the expression of HIF target genes in vascular cells. Cell. Mol. Life Sci. 68: 2627—2642. PMID 21069422 DOI:10.1007/s00018-010-0575-4

Примітки

  1. Human PubMed Reference:.
  2. Mouse PubMed Reference:.
  3. HIF3A Symbol Report | HUGO Gene Nomenclature Committee. www.genenames.org. Архів оригіналу за 7 січня 2018. Процитовано 6 січня 2018.
  4. HUGO Gene Nomenclature Commitee, HGNC:15825 (англ.) . Архів оригіналу за 8 січня 2018. Процитовано 12 вересня 2017.
  5. UniProt, Q9Y2N7 (англ.) . Архів оригіналу за 21 липня 2017. Процитовано 12 вересня 2017.

Див. також

  • Хромосома 19
Молекула міоглобіну Це незавершена стаття про білки.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

П:  Портал «Біологія» П:  Портал «Хімія»

 
Фактори транскрипції та внутрішньоклітинні рецептори
 
(1) Основні домени
(1.1) Лейцинова застібка (bZIP)
(1.2) Спіраль-петля-спіраль (bHLH)
(1.3) Спіраль-петля-спіраль
/ Лейцинова застібка
(bHLH-ZIP)
(1.4) NF-1
(1.5) RF-X
(1.6) Спіраль-інтервал-спіраль (bHSH)
 
(2) Цинк-координовані домени ДНК
(2.1)Ядерні рецептори з цинковими пальцями (Cys4)
підродина 1
підродина 2
підродина 3
підродина 4
підродина 5
підродина 6
підродина 0
(2.2) Інші цинкові пальці Cys4
(2.3) Cys2His2 з доменом цинкових пальців
(2.4) Cys6 цистеїн-цинковий кластер
(2.5) Цинкові пальці іншого складу
(2.6) WRKY
  • WRKY
 
(3) Домени спіраль-поворот-спіраль
(3.1) Гомеобокс
(3.2) Парний бокс
(3.3) Вилкова головка / Крилата спіраль
(3.4) Фактори теплового шоку
(3.5) Триптофановий кластер
(3.6) Домен транскрипційний енхансер
 
(4) Бета-складчасті фактори з незначним жолобковим контактом
(4.1) RHR
(4.2) STAT
(4.3) p53
(4.4) MADS
(4.6) TATA
(4.7) Високомобільна група
(4.9) Grainyhead
(4.10) Домен холодового шоку
(4.11) Runt
 
(0) Інші фактори транскрипції
(0.2) HMGI(Y)
(0.3) Pocket домен
(0.5) AP2/EREBP-подібні
  • AP2
  • EREBP
  • B3
(0.6) Інші